«Будівництво дому під час пожежі»?

Головування Німеччини в ОБСЄ між тиском реформ і кризовим менеджментом.
Message13.09.2016
„Am Haus bauen, während es brennt?“

Головування Німеччини в ОБСЄ між тиском реформ і кризовим менеджментом.

Захід Фонду Фрідріха Науманна за Свободу та Німецького  товариства східноєвропейських студій 05 вересня 2016 року в Берлінсько-Бранденбурзькій Академії Наук.

Міхаель Ґеорґ Лінк, Директор  Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини повідомив, що на його погляд являє собою ситуація з безпеки в країнах-членах ОБСЄ через 25 років після підписання Паризької Хартії. Щодо головування Німеччини в ОБСЄ на момент його «екватору»  він підсумував, що розмови та діалоги про європейську безпеку мають відбуватися у тісному контакті з ОБСЄ та в її рамках – оскільки ОБСЄ завдяки своєму географічному поширенню,  формату консенсусу, побудованому на спільних принципах, а також широкому розумінню безпеки є сьогодні більш необхідною для досягнення деескалації і відновлення довіри, ніж будь-коли.

В рамках панельної дискусії 1 – Мінські домовленості – Потьомкінське село чи крок до миру?Анатолій Гриценко, Міхаель Ґеорґ  Лінк і Штефан Майстер обговорювали, насамперед, наступні тези. Модерація: Міріам Космель.

ОБСЄ разом з тристоронньою контактною групою та стабілізаційною і моніторинговою місією відіграють важливу інституційну роль в Україні.

Оскільки жодне з  13 положень «Мінська ІІ» не є повною мірою виконаним, йдеться про необхідність розвитку нової стратегії.

Тільки рішуча позиція західних партнерів щодо збереження санкцій проти Росії, можливо, змогла б переконати Кремль в тому, що співробітництво з Європою/Америкою є більш важливим для Росії, ніж довготривала дестабілізація в Україні.  

Як поліційна місія ОБСЄ/ЕС (з мандатом ООН), так і конкретні заходи та консультації при розбудові  орієнтованої на оборону військової структури України  були б належними додатковими інструментами для підсилення політики діалогу ефективними заходами стабілізації українських прикордонних територій.

Оскільки війна природним чином сприяє насиллю  та загостренню ситуації і послабляє виважені помірковані сили, все більше і більше йдеться про збереження демократії у всій Україні.

В рамках другої панельної дискусії 2 – «Проміжні країни» - захисна стратегія ОБСЄ для країн-нечленів НАТО – Майя Панджикідзе, Павел Фелґьенгауер, Петрі Гаккарайнен і Міхаель Штаак дискутували про наступні моменти.

Модерація: Ґабріеле Фрайтаґ.

„Am Haus bauen, während es brennt?“

Чи маємо ми справу з конфліктом ідеологій чи ні? Чи всі розуміють серйозність сучасної геополітичної ситуації? Чи здатен «Захід» дискутувати з Росією, яка зовсім не бажає ставати європейською?

Чи достатньою мірою країни Заходу в 90-і роки враховували інтереси Росії?

Хто є потерпілою стороною, якщо при цьому були зроблені помилки? Хто має нині проблеми безпеки – Росія чи Україна, Молдова та Грузія?

Хто визначає в Росії основні напрями політики? Чи існує громадський контроль ГРУ чи ФСБ як спадкоємця КДБ – чи такий контроль діє в зворотному напрямку?

Яку роль відіграє в Росії і для Росії цілеспрямовано використовувана страшна картина «Боротьби за ресурси»?

Вольфґанґ Ґергард  у своєму вітальному слові  нагадав про висловлене філософом Петером Слотердайком з натяком на античну Грецію бажання, щоб Європа була місцем, де переможені люди знов стають на ноги, місцем для другого шансу на карті Надії.

„Am Haus bauen, während es brennt?“

Послання Енея у переказі  Вергілія є нічим іншим, як посланням про другий шанс на краще майбутнє, таке майбутнє, яке після конфліктів між різними країнами або всередині якоїсь країни буде краще побудоване.

Україна також заслуговує на підтримку свого нового старту з боку світового товариства.