Децентралізація і туризм: Як громадам зростати завдяки туристичному потенціалу?

Analysis27.04.2018
ЦеГрІн

Українські громади мають великий туристичний потенціал, а реформа місцевого самоврядування спонукає використовувати його для залучення інвестицій і розвитку. На 15-му Форумі Мережі вільних місцевих політиків депутати та службовці місцевих рад, громадські активісти і журналісти визначили шляхи розвитку туризму на місцевому рівні й розробили пропозиції для центральних і місцевих органів влади.

Сьогодні деякі українські міста використовують можливості, що відкриває туризм, а словосполучення “бренд міста” набуває більшого розуміння з боку влади й жителів. Туризм - це інструмент, що може стати початком комплексного розвитку міста й громади. Спершу історичні споруди чи унікальні об’єкти приваблюють туристів, далі попит випереджує пропозицію й виникає глобальна потреба у розвитку інфраструктури - що в результаті збільшує зацікавленість у розвитку місцевості, залучає інвестицій і покращує імідж міста.

Про забуті й напівзруйновані історичні об’єкти, що після реконструкції стали місцем для всеукраїнських фестивалів і про те, як міста використовують свій потенціал, чим продовжують залучати тисячі туристів, а з ними й мільйони гривень для розвитку обговорювали у Кривому Розі на 15-му Форумі Мережі вільних місцевих політиків "Туристичний потенціал громади як каталізатор місцевої економіки.” 

Від зруйнованої фортеці до концертного майданчика

Місто Тростянець - невеликий районний центр у Сумській області з населенням 21 тис. осіб, що вже став місцем проведення всеукраїнських фестивалів. Сьогодні місто приваблює туристів із всієї України, незважаючи на географічне положення міста та складнощі розвитку туристичної сфери на початку. Юрій Бова, голова Тростянецької територіальної громади розповів учасникам 15-го Форуму, як саме відбувалася реконструкція пам’яток державного значення і як це вплинуло на подальший розвиток міста:

ЦеГрІн

Під час розробки стратегії розвитку міста ми відмітили, що фортеця Круглий Двір знаходиться у занедбаному стані. Після переведення будівлі на баланс міста у 2007 році, силами тростянчан відбулася реконструкція, не зважаючи на скептицизм на початку: жителі пропонували знести будівлю й побудувати ринок натомість. А сьогодні Круглий Двір - візитівка міста з відмінною акустикою, у стінах якого під відкритим небом щороку проходять кілька масштабних фестивалів.

Юрій Бова, голова Тростянецької територіальної громади

Схід-Рок, Чайковський Fest і фестиваль історичної реконструкції “Стара фортеця. Подорож крізь століття” - це події, які щорічно відвідують тисячі туристів з усієї України і що стали визначальними у туристичному розвитку Тростянця. Музичні фестивалі набули такої популярності через надзвичайну акустику фортеці, а фестиваль історичної реконструкції виглядає гармонійно в історичній будівлі - це і є прикладом вдалого використання особливостей міста.

Кам’янець - острів скарбів!

Місто Кам’янець-Подільський вдало використовує свою історичну спадщину у поєднанні з унікальним ландшафтом. Безліч розваг для туристів і розвинена інфраструктура приваблює туристів з усієї України. Олексій Буйницький, співавтор бренду “Кам’янець - острів скарбів” і керівник дизайн-студії “РУТА” називає “відправною точкою” фестиваль "Terra Heroica" у 2005 році. Захід кардинально відрізнявся від того, що вже відбувалося у Кам’янці-Подільському: на вулицях чи у кафе можна було побачити мушкетерів, стрільців та реєстрових козаків, які також організовували показові бої.

ЦеГрІн
ЦеГрІн

У Кам’янці-Подільському організовували свята для містян, але в якийсь момент до Кам'янця також почали приїжджати гості з інших міст. У туристів окрім фестивалів була можливість побачити щось цікаве, сходити на екскурсію і заглибитися у середньовічну атмосферу. З цього моменту почали випереджати один одного туристичний попит і туристична пропозиція. У Кам’янці почали розвивати економіку міста, щоб туристи окрім екскурсій і споглядання об’єктів мали змогу залишитися на ніч у комфортних умовах, поїсти й розважитися.

Досвід 2005 року був дуже успішним. Подія - це найефективніший спосіб повідомити про територію, про продукт чи проект.

Олексій Буйницький, співавтор бренду “Кам’янець - острів скарбів” і керівник дизайн-студії “РУТА”

Феномен Львова: синергія влади, громади і бізнесу

Про індустрію гостинності міста Львова розповідала Галина Малець, начальник управління туризму Львівської міської ради: “Туризм - це не лише культура, туризм - це не лише економіка, а це розвиток!”.

Старе місто у Львові є спадщиною ЮНЕСКО, що вже є унікальною туристичною пропозицією міста. За словами Галини Малець, основним завданням влади стало відновлення та збереження старої частини міста: площі Ринок та прилеглих вулиць. Ресурсами громади із залученням Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) вдалося зберегти та розвинути туристичну інфраструктуру центру міста.

ЦеГрІн

Основною перевагою міста Галина вважає синергію влади, бізнесу й громади. У той час, як влада займається розвитком інфраструктури (пішохідні зони, дороги, аеропорт, туристичний інформаційний центр та ін.), бізнес та громада пропонують нові туристичні продукти й послуги, унікальні заклади, організовують галузеві конференції, виставки й міжнародні події.

ЦеГрІн

Подія має ефект магніту - якщо захід класний, про нього знатимуть і будуть присутні всі. Ефективно проводити багато подій у місті - це залучає велику кількість людей. У той же час, є приклади з європейських міст, коли організовують одну подію, але глобальну й на високому рівні.

Галина Малець, начальник управління туризму Львівської міської ради

Такі міста як Львів, Кам’янець-Подільський і Тростянець - лише три з багатьох інших прикладів успішного розкриття туристичного потенціалу через подієвий туризм. Але це далеко не єдині можливості, що відкриває туристична сфера в Україні. Промисловий туризм у Кривому Розі, “інтеркультурний ф’южн” в Мелітополі, чи сільський зелений туризм в Україні, що також обговорювали на 15-му Форумі, відображають різноманітність галузі й мотивують міста шукати інші можливості для свого розвитку.

Проте, незважаючи на різноманіття ресурсів України, туристична галузь як у великих, так і у малих містах все ще зіштовхується з низкою перешкод. Спікери визначили декілька проблем, пов’язаних із туристичною сферою, над вирішенням яких вони працюють:

Влада - Бізнес - Громада

Одна з можливих проблем розвитку туризму у містах: складність взаємодії представників влади та громади й влади та бізнесу.

Наприклад, у Кривому Розі, де відбувся 15-й Форум Мережі вільних місцевих політиків, уже давно існують умови для розвитку індустріального туризму, чим скористалися представники Криворізької міської ради під час розробки стратегії розвитку міста. Проблема, з якою зіштовхнулася влада свого часу: підприємства далеко не завжди йдуть на зустріч владі й відкривають свої двері для відвідувачів.

Ключовим у вирішенні цього питання є налагодження діалогу між гравцями на ринку: необхідно будувати якісну комунікацію між представниками влади і громади та бізнесу, щоб показати, які переваги розвитку туризму відкриваються для них самих через економіку галузі.

ЦеГрІн

Важливо розуміти, ким є турист і яке значення він має для кожного мешканця території: кошти опиняються не лише в кишені власника готеля або ресторану. Необхідно пояснювати, як ресурси переходять у інші сфери: транспорт, інфраструктуру першої лінії, інфраструктуру розваг та туризму, і у вигляді податків потрапляють у бюджет, а відтак у кишеню лікаря й учителя.

Олексій Буйницький, співавтор бренду “Кам’янець - острів скарбів” і керівник дизайн-студії “РУТА”

На думку учасників Форуму організація громадських обговорень і залучення  громадськості й бізнесу до реалізації проектів розвитку туризму дозволить знайти шляхи для співпраці влади й бізнесу. Детальні рекомендації для вирішення цієї проблеми будуть надіслані організаторами в органи влади обласного, районного та місцевих рівнів у формі Резолюції.

Інфраструктура

Загальноукраїнська проблема відсутності належної інфраструктури для туристичної галузі особливо гостро стоїть для малих міст. Фактично маємо ситуацію: територія має важливу історичну спадщину й туристичні об’єкти, що здатні привернути увагу потенційного туриста, але у той же час до міста неможливо зручно доїхати. Розбиті дороги між містами чи незручний громадський транспорт заважають розвитку.

Юрій Бова, голова Тростянецької територіальної громади розглядає розвиток інфраструктури туризму не лише у класичному розумінні терміну: окрім транспортних сполучень із іншими містами, готелів та наявності об’єктів, що цікаві туристу необхідно пам’ятати про такі деталі як чистота на вулицях і догляд за спорудами чи парками. Все це формує загальне враження туриста під час перебування в місті.

Розвиток інфраструктури - процес комплексний, він стосується не лише туристичної галузі й особливо вимагає досконалої взаємодії різних суб’єктів на ринку. Знову ж таки, постає потреба ефективної взаємодії влади, бізнесу й громади. Адаптація графіку руху Укрзалізниці до потреб туристів, розробка загальнонаціонального реєстру та навігаційної системи для об’єктів туристичної інфраструктури України, підготовка туристичних маршрутів та пошук інвесторів, партнерів і грантових програм - це те, що влада, бізнес і мешканці міст можуть удосконалювати вже сьогодні.

Відсутність брендингу більшості українських міст

Однією із тем обговорення під час 15 Форуму Мережі вільних місцевих політиків був брендинг території. Олексій Буйницький визначив бренд як комплекс уявлень, асоціацій і емоцій, ціннісних характеристик, що формуються у свідомості споживачів. Брендинг міста чи країни передбачає створення емоційної або ментальної оболонки у поєднанні із візуальною й вербальною айдентикою, створенням брендбуку і комплексним їх використанням у презентації міста.

Деякі міста вже пройшли процес брендування території, але для більшості міст України питання залишається відкритим. Важливим елементом туристичного розвитку України є також створення універсального загальнонаціонального бренду України для залучення туристів із інших країн.

Для Мінекономрозвитку учасники Форуму запропонували розробити єдину туристичну айдентику України та ввести єдину систему маркування туристичних об’єктів. У той же час, осучаснити стандарти туристичної діяльності  й розглянути можливість їх безкоштовного надання спеціалізованим структурам галузі.

Уже вп'ятнадцяте Мережівці зустрічаються для обговорення важливих місцевих питань. На думку організаторів, Представництва в Україні Фонду Фрідріха Науманна за Свободу й Центру Громадянських Ініціатив (ЦеГрІн), саме через обмін досвідом і спілкування на місцевому рівні відбувається розвиток громад.

Наступний Форум Мережі вільних місцевих політиків "Медичні послуги на рівні громади" відбудеться 18-20 травня у Херсоні.

Про проект:

Мережа Вільних Місцевих Політиків створена, щоб посилити вплив на формування порядку денного української регіональної та місцевої політики з боку активних громадських активістів та депутатів місцевих рад, сприяти їх професійному зростанню, пропонувати дієві розв’язки місцевих проблем. До заходів Мережі залучені кращі українські та закордонні фахівці з питань місцевого та регіонального розвитку, управління проектною діяльністю, роботі з громадами та застосування соціальних технологій, багатьох галузевих тем, депутати Парламенту і місцевих рад поточного й попередніх скликань.

Місія Мережі: Об’єднати людей, які визнають найвищими цінностями права людини, свободу слова, верховенство права та ринкову економіку, та докладають зусиль для перенесення владних повноважень і відповідальності на місцевий рівень, як найближчий  до громадян, усвідомлюючи, що зміни в країні досягаються тільки через зміни на місцевому рівні та несуть за собою збільшення можливостей громадянина та країни.

Anna Sahalo

Анна Сагало

Менеджер з комунікацій Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні