«Жахливі порушення прав людини не лише в Криму!»

11-13 грудня 2016 р., Київ | Візит
Message10.01.2017
Baum December 2016

«Врятуйте фундаментальні права!» – це назва полемічної книги ліберала і колишнього Федерального міністра Ґергарта Баума, яку Фонд Фрідріха Науманна за Свободу у 2015 р. переклав російською мовою, а тепер видав і в українському перекладі. 12 грудня Ґ.Баум провів дискусію про діалектичну суперечність між свободою і людською гідністю, з одного боку, і безпекою – з іншого з українськими правозахисниками, політиками, експертами з питань безпеки та студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наступного дня він спілкувався з українськими журналістами та іншими зацікавленими особами в посольстві Німеччини в Києві.  

Переконливий виступ на захист відкритого суспільства

Це був уже другий після 2013 р. візит Ґ.Баума в Україну. Київська  публіка була вражена його багаторічною активністю як міністра, публіциста та захисника прав людини. Полемічний твір Баума співрозмовники сприйняли як наочний посібник в аргументації того, що за допомогою правових, політичних засобів та переконання варто боротися за самовизначення і вільний розвиток особистості. Позаяк ця багата на факти і зрозуміло написана книга і закликає до активної ролі громадян у політиці та суспільстві. Близько трьох років після того, як багато українців на Майдані Незалежності в Києві та в інших містах так ефектно виступили на захист своїх основних прав і заплатили за це високу ціну, в Україні також є актуальними питання, яким Ґ.Баум присвятив себе як громадянин, публіцист і адвокат: Що може собі держава дозволити, а що ні? Чи обґрунтовують міркування безпеки обмеження верховенства права? І яку відповідальність несе кожен окремий громадянин за «успішну демократію»?

Як співзасновник «Європейської Хартії основних прав» Баум торкнувся в дискусії також таких питань, як Big Data, Big Brother і захист приватного життя як факторів, що несуть загрози для свободи. В Україні через фактичний стан війни вони обертаються навколо кібервійни. Тетяна Попова, колишня заступниця міністра інформаційної політики, згадала, наприклад, атаки на веб-сайт Міністерства оборони України. Журналіст Анастасія Станко з «Громадського ТБ» висловилася насамперед проти спроб обмежити журналістське розслідування – і висловила жаль, що в Україні немає міністра внутрішніх справ, який поділяв би скептицизм Ґ.Баума щодо зазіхань держави на свободу преси.

Всі учасники дискусії побачили виклик у зростанні популізму і тому факті, що багато громадян більше не вірять в організаційні здатності політики,– як у Німеччині так і в Україні. Ігор Смешко, голова Служби безпеки України з 2003 по 2005 рр. зазначив, що авторитарні устремління часто вбираються в демократичні шати. Юристка-правозахисниця Олександра Матвійчук відзначила, що за даними недавнього опитування про ставлення суспільства до прав людини більшість громадян в районах Донецької та Луганської областей, контрольованих Україною, права людини цінують вище, ніж добробут (55 відсотків). «Українську кризу» О. Матвійчук розуміє як «глобальну кризу», яка проявляється по-різному в різних країнах. Вона також  запитала себе, на які жертви люди в європейських країнах ладні сьогодні піти заради демократії. Якщо в Україні переможе стабільна демократія, у чому вона висловила своє переконання, то це вплине на весь регіон пострадянських республік. Олександр Солонтай, співзасновник ліберальної партії «Сила людей», насамперед підкреслив думку з полемічної книги Ґ.Баума: політики часто піддають випробуванню конституцію – і саме з цієї причини потрібен активний громадянин. Держава – це «всі ми», і відповідальність за збереження цивільних прав несемо «ми самі».   

Ґ.Баум знайомиться із ситуацією в Україні. 

Ґерґарт Баум використав час в Києві поза двома заходами, щоб від різних співрозмовників отримати оцінки поточних подій в Україні. Зустріч з колишніми українськими політв'язнями в Росії Юрієм Яценком і Геннадієм Афанасьєвим і з родичами Валентина Виговського, Євгена Панова і Мустафою Дегерменджи, які все ще знаходяться в російських (слідчих) в'язницях або таборах (у самій Росії або в окупованому Криму), показали трагічність дуже специфічного компоненту в складних відносинах між Росією і Україною. Потрапивши до в'язниці часто через примусові зізнання, отримані за допомогою катувань, в нелюдських умовах, здебільшого без контакту з сім’ями або адвокатами, українці опиняються в жорнах репресивного російського державного апарату лише за те, що вони українці. Як і під час чеченських воєн, Кремль використовує звинувачення в тероризмі і страх перед тероризмом своїх власних громадян для того, щоб активістів, але також і простих демонстрантів чи навіть студентів запроторити за ґрати, або ж вони просто зникають.

У фокусі бесіди з Рефатом Чубаровим, головою Меджлісу кримськотатарського народу, було питання про те, що потрібно зробити, зокрема, для надання допомоги кримським татарам, які все частіше піддаються репресіям після того, як вони відмовилися від співпраці Кремлем проти України. На думку Чубарова слід визначити відповідальних і запровадити цільові санкції відносно тих осіб за принципом Списку Магнітського. Це міг би бути «Список Чийгоза», на честь заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, якого прокуратура РФ звинувачує в тому, що 26 лютого 2014 року, тобто ще до анексії Росією, він закликав до масових протестів. Він досі все ще знаходиться в ув’язненні. Ще одним підходом міг би бути план дій ОБСЄ на кшталт «Плану дій щодо рома та сінті» з конкретними програмами захисту та підтримки. Чубаров також поскаржився, що концерн Siemens діє в обхід накладених в результаті анексії Криму санкцій стосовно постачання газових турбін до Росії, які забороняють експорт до Криму. Прихована схема передбачає залучення дочірніх компаній до співпраці, і виглядає так, що Siemens не несе ніякої відповідальності, якщо поставлені в Росію турбіни зрештою опиняються в Криму.

Baum December 2016

Антикорупційна боротьба

Олександра Дрік, яка керує «Громадським люстраційним комітетом» і коаліцією «Декларації під контролем», зазначила, що подані українськими політиками і вищими державними службовцями в «першій хвилі» майнові декларації остаточно підірвали довіру багатьох українців до політиків і бізнесу. Особливо задекларовані мільйонні суми готівкою вразили навіть українську уяву. Нова система, що зобов'язує розкривати доходи і майно, здійснили мету люстрації: щоб люди, не готові задекларувати своє майно, не продовжували працювати на державній службі. Тепер є важливим, щоб відповідальне за електронні бази даних Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не блокувало процесу перевірки, а надало б дані Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), яке відповідає за боротьбу з корупцією серед вищих державних службовців.

Baum December 2016

Деякі посадовці вважають за краще відмовитися від подальшої роботи, щоб тільки не подавати свої майнові декларації – про це також зазначив генеральний прокурор Юрій Луценко, який, однак, у бесіді з Баумом висловив побоювання, що зобов'язання до прозорості може викликати хвилю заздрості. Тим часом для ефективної боротьби з корупцією створюють проблеми неузгодженість у розподілі повноважень між структурами по боротьбі з корупцією та правоохоронними органами. У майбутньому буде насамперед цікаво, чи вдасться створити спеціалізований антикорупційний суд, і якщо так, то коли. Багато спостерігачів вважають  це єдиним надійним способом врахувати ту проблемну обставину, що саме судова система наскрізь заповнена корумпованими особами аж до найвищих вершин.

Baum December 2016

Позитивним фактом, мабуть, можна вважати те, що український парламент у червні 2016 року прийняв поправки до Конституції в царині правосуддя (як розповів Геннадій Рижков з Німецького фонду міжнародного правового співробітництва). Вони, зокрема, передбачають запровадження індивідуальної конституційної скарги, що сприяло б розбудові правової держави. Заступники міністра юстиції Серги Пєтухов і Павло Мороз до того ж підкреслили, що були модернізовані державні реєстри та бази даних, щоб, наприклад, покласти край рейдерству. Міністерство юстиції має зиск від низки професійних юристів, котрих міністр Павло Петренко, який зі студентських часів товаришує з колишнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, привів із собою зі своєї колишньої юридичної практики.

Розмова з опозиційним політиком Анатолієм Гриценком з «Громадянської позиції», не контрольованої олігархами партії, яка з червня 2016 року є членом АЛДЄ, не могла оминути проблему корупції. Гриценко висловив своє нерозуміння того, що західні партнери толерують корупцію серед представників української влади. Опозиційний політик із значним рейтингом популярності, як свідчать недавні опитування, висловив надію, що українські громадяни не підуть знову на барикади, але на наступних виборах візьмуть до уваги корупцію на найвищому рівні і відповідно голосуватимуть. Звичайно, відсутність рівних можливостей нерівних у фінансовому відношенні партій залишається серйозною проблемою.

Baum December 2016

В особі Ґергарта Баума прихильники правового і стабільного демократичного розвитку України мали співбесідника, котрий зіграв важливу роль у позитивному розвитку своєї власної країни – як ліберальний політик, адвокат, публіцист і завжди як поборник громадянських прав і прав людини. Тому спілкування з ним додало співбесідникам у Києві рішучості не послабляти своїх зусиль і навіть у важкі часи зберігати власну життєстійкість.

„Rettet die Grundrechte!“