«Будувати довіру, будувати міста»: Оновлення Фастівського краєзнавчого музею

17 липня 2018, м. Фастів | Обговорення
Events20.07.2018
Структура

Проект «Будувати довіру, будувати міста», що реалізується ГО "Структура" спільно з Представництвом в Україні та Білорусі Фонду Фрідріха Науманна за Свободу триває. 17 липня у м. Фастів відбулася робоча сесія, присвячена оновленню простору двору Фастівського державного краєзнавчого музею.

Учасниками заходу стали члени трудового колективу музею, активні громадяни міста, представники місцевих НУО та творчих кіл Фастова. У робочій зустрічі взяли участь запрошені столичні експерти – креативна команда Музею ім. І. Гончара у складі Тетяни Соловей та Вероніки Селеги, архітектор Андрій Бражнік. Модерував зустріч експерт з міської інклюзії Володимир Висоцький, який також представив результати дослідження якості локації (двору музею) та перспектив її оновлення.

Володимир Висоцький відзначив, що локація має високий потенціал до партисипації спільноти у подальших перетвореннях простору. За словами експерта, станом на тепер локація не є місцем активного життя спільноти, що повністю підтверджує гіпотезу про актуальність її трансформації. «Той факт, що наразі простір не користується попитом, підкреслює необхідність усунення відповідних причин, - переконаний В. Висоцький, - Користування локацією найбільше характерне для 3-х груп: транзитні пішоходи (відпочинок), місцеві жителі (близькість) та працівники Музею (професійна діяльність). Саме ці групи доцільно розглядати основну цільову аудиторію для первинних перетворень. При цьому ефективний партисипативний розвиток простору вимагає їх узгодженої позиції.»

У своїй презентації на тему медійної трансформації Музею ім. І. Гончара та його комунікації зі спільнотою Тетяна Соловей та Вероніка Селега звернули увагу на важливість активної позиції менеджменту музею, готовності керівництва та команди втілювати інновації, розвивати онлайн комунікацію з відвідувачами, шукати та запрошувати митців для кооперації з музеєм. «У багатьох людей музей асоціюється з жорсткими правилами типу «Не чіпати!» та нудними екскурсіями. Ці стереотипи можна і необхідно долати, поступово привчаючи людей до нових форм взаємодії з музейним простором та експонатами», - розповіла Т. Соловей.

Структура

Вероніка Селега зауважила, що готових рецептів успіху та стовідсоткових ідей не існує:«Для того, щоб музей «ожив», потрібні ідеї та наснага команди закладу, а також підтримка небайдужих медіа, бізнесу, громадянських рухів. Це – продукт тривалої комунікації, але результати спільних дій просто вражають. Тому починати слід саме зі спілкування та обміну ідеями щодо майбутніх перетворень у музеї. І тут у пригоді і стануть результати дослідження, які чітко вказують на потенційні точки зростання.»

Коментуючи потенційні архітектурні новації для примузейного простору, Андрій Бражнік вказав на доцільність врахування стратегічних планів музею при проектуванні базових змін простору: «Важливо розуміти, що ревіталізація музейного простору потребує комплексного підходу. Адже музей поєднує в собі матеріальний вимір (приміщення, експозиція) та важливу культурну місію (збереження пам’яті та історії міської спільноти). Не можна допустити суперечностей між місією і фізичним образом музею. Навпаки, їх розумне поєднання є запорукою перетворення музею на центральний осередок культурного життя міста або району. Саме цього ми прагнемо в нашому проекті.»

Піcля виступів експертів та обміну думками, учасникам було запропоновано сформулювати базові параметри для створення технічного завдання на реновацію двору музею. Учасники дійшли консенсусу у тому, що, перш за все, примузейний простір слід обладнати базовими інфраструктурними елементами для рекреації та проведення культурно-просвітницьких заходів. Серед них – модульні вуличні меблі, сцена/подіум для виступів і презентацій, садове освітлення, озеленення та пристосування для експонування.

Ці та інші побажання громади будуть враховані при розробці архітектурного проекту реновації музейного двору.