Чи є місце для журналістських стандартів під час виборів? | fnst.org

Чи є місце для журналістських стандартів під час виборів?

27-29 березня 2019, Київ | Семінар
Events03.04.2019Академія Української Преси
АУП
Depositphotos.com

З 27 по 29 березня 2019 року у Києві відбувся семінар “Світові стандарти журналістики в умовах виборів”, який організувала Академія української преси спільно з Представництвом "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні. Експерти разом з учасниками розмірковувала над тим, що час виборів — це час медійних баталій. У цих умовах настає момент істини українських журналістів. Чи зможуть вони спрацювати так, що у бюлетені власної честі та гордості рука не здригнеться поставити галочку?

Протягом трьох днів відбулося вісім дискусійних панелей. Кожен зі спікерів обіймав свою зону компетентності. Розпочався захід з інформації про міжнародний досвід проведення виборів, про те, як голосують у Німеччині, як поводять себе виборці, як працюють журналісти, що для них є нормою, а що проходить під грифом неприпустимого. Про ці нюанси розповідав координатор проекту в Україні та Білорусі Фонду Фрідріха Науманна за Свободу Володимир Олійник.

У виступі президента Академії української преси Валерія Іванова, головним акцентом було те, що журналісти мають працювати з реальністю, писати та висвітлювати увесь перебіг передвиборчих подій, щоб політичні настрої достовірно доходили до суспільства: «В жодному випадку журналісти не мають бути трансляторами брехні», — зазначив спікер.

Медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко зазначив, що журналіст не має права вирішувати за читача, яка інформація може йому зашкодити: «Якщо політичні симпатії не дозволяють щось робити, ви відхиляєте їх в бік, і робите все, щоб те чи інше повідомлення, було максимально достовірним та правдивим».

Завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макеєв упевнений, що варто вірити соціологічним прогнозам: «Чому варто довіряти? Результати публікують компанії, які більшою частиною є кампаніями маркетинговими, а отримання цих замовлень напряму залежить від репутації. І репутація несе першочергову важливість. Не потрібно думати, що всі продаються за подачки».

«Хто читає передвиборчу програму? Та майже ніхто!», - упевнено говорив про це перший заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін. Експерт зауважив, що необхідно відсторонятися від формальних підходів і робити аналіз за сукупністю всіх факторів, а не одного документа: «Не можна аналізувати все. Має бути два міркування — що саме аналізувати (визначаєте головну тему), а от інша інформація вже буде допоміжною. Другий момент — що є головним, а що другорядним. Специфікою аналітичного матеріалу є важкість за змістом і великий обсяг. Це призводить до розжовування певних шматків і навіть очевидних речей, — зазначає фахівець, — Емоція має бути для пожвавлення. Вважайте це певною грою з читачем.»

Поради для журналістів від Сергія Рахманіна:

  • Ніколи не переходьте з політиками на «ти», особливо під час першої зустрічі;
  • «Ні» упередженому ставленню, «ні» прихильності;
  • Відсторонена повага = зворотна повага;
  • Велика кількість чесних ворогів характеризують вас, як професіонала.

Тетяна Іванова медіаексперт, професор, керуючий партнер Академії української преси запевняє, що будь-яка соціологія заточується під замовника. Коли питання стосується політики, у силу вступає чорний піар. Про його функціонування, тригери кандидатів та їхні прийоми, щодо зваблення аудиторії перспективними лозунгами говорили під час блоку латентних прийомів політиків. Детальніше у публікації на Facebook:

«Катастрофічно бракує фактажу журналістським матеріалам. Мало хто знає реальність. Мало хто достукається до реалій та фіксує думки різних цільових аудиторій. Думок журналістів забагато, думок людей замало», — констатує українська журналістка-міжнародниця, викладач, співзасновниця і голова ГО «Громадське телебачення» Наталя Гуменюк.

Заслужений журналіст України, голова Комісії з журналістської етики, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов вважає, що повага серед читачів напряму залежить від правильності вибору теми: «Злободенні питання встановлює тільки аудиторія. А от вибір про що писати залишається за журналістами, редакцією — це не просте рішення. Неможливо писати про все та про всіх. Суб’єктивна оцінка має перегукуватися з інтересами читачів».​

Про те, як ретранслюються обличчя політиків на екрані розповідала Людмила Федорчук, журналістка, викладач кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики КНУ імені Т. Шевченка. Фахівець говорила про нюанси монтажу, підбору вдалих дублів для красивої телевізійної картинки.

Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина