Святкування 60-ї річниці Свободи

26 вересня 2018 року | 60-річчя Фонду Фрідріха Науманна за Свободу
Events02.10.2018Маурітс Фортхаус
FNF60

У середу, 26 вересня 2018 року Представництво «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі відзначило 60-ту річницю Фонду в галереї «Д12» в Києві. Фонд Фрідріха Науманна був заснований 19 травня 1958 року тодішнім федеральним президентом Німеччини Теодором Гойссом. Одним із завдань Фонду було забезпечити громадську освіту людям, щоб якнайбільше громадян стали гарантами свободи та демократії. Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Ернст Райхель, який відкрив вечірню частину заходу зазначив, що Україна є дуже логічним місцем для відзначення 60-ї річниці свободи:

FNF60

Україна зараз бореться за свою свободу.

Ернст Райхель, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні

Святкування у Києві складалося з двох частин: денної програми для українців-випускників навчальних програм Фонду та вечірньої програми з панельною дискусією для широкої аудиторії. Член правління Фонду Фрідріха Науманна за Свободу Сабіне Льойтгойссер-Шнарренберґер разом з лідером політичної партії "Сила Людей" Олександром Солонтаєм, головою Комісії з журналістської етики Андрієм Куликовим та письменником Миколою Рябчуком, обговорили тему "За свободу завжди варто боротися" – сьогодні більше, ніж будь-коли?"

Усі учасники панельної дискусії погодились, що свобода варта того, щоб за неї боротись, і, більше того, що свобода є однією з найбільших цінностей у політиці. Андрій Куликов зазначив: "Варто боротися за свободу, і, крім того, варто виграти!" В ході дискусії стало зрозуміло, що є три надзвичайно важливі в контексті свободи в Україні теми: свобода українських ЗМІ, єдність українських лібералів та відповідальність, яку несуть ліберали.

Безумовно, у повітрі висіла тема виборів в Україні, які відбудуться в березні 2019 року. Вперше з часу здобуття Україною незалежності в 1991 році кандидат від ліберальної партії має шанси на перемогу на президентських виборах. Тому ліберальні партії в Україні обмірковують, чи потрібно їм об'єднатись, щоб мати більший шанс на перемогу на цих виборах. В звꞌязку з цим, Олександр Солонтай отримав від аудиторії численні запитання про об'єднання з іншими ліберальними партіями, які варіювалися від бажання об'єднатись до риторичного запитання: "Скільки лібералів мають бути доведеними до відчаю, перш ніж ми зможемо об'єднатись?"

Останнє занепокоєння Солонтая - це кількість нападів, з якими зіштовхнулися активісти. Лише минулої суботи, 22 вересня, в Одесі стріляли в активіста партії «Сила Людей» Олега Михайлика. Активістам-правозахисникам та антикорупційним активістам доводиться терпіти багато таких нападів в Україні, і Солонтай побоюється, що, якщо ліберальні партії об'єднають свою політичну силу, то "кількість нападів зросте, чи готові ми до таких викликів?"

"Проблема лібералів полягає в тому, що ми дотримуємося правил, а ті, хто бореться з нами - ні"

Другим важливим питанням в ході панельної дискусії був шлях до вільної ліберальної країни. Коли Андрій Куликов перебував у відрядженні в Берліні, він був приголомшений коли бачив автомобілі та людей, які вільно перетинають вулицю, не перешкоджаючи одне одному. В Києві іноді важко перетинати вулицю, де машини не завжди зупиняються на пішохідних переходах. Куликов вважає, що Німеччина є прикладом ліберальної країни, де люди беруть на себе відповідальність і не лише переслідують свої власні інтереси, але враховують й вище благо.

Олександр Солонтай вважає, що для того, щоб Україна стала повністю ліберальною демократичною державою, вона повинна позбутися своєї бідності. Він переконаний, що бідні люди настільки зайняті своєю щоденною боротьбою за виживання, що вони не можуть бути активними громадянами, які беруть участь у демократії: "До того часу, поки українці будуть бідними, цінності, принципи, ідеологія для них будуть недосяжними, захмарними поняттями. Людина, яка знаходиться на межі виживання, не буде боротися за свої права і не буде брати участі в акціях за звільнення політв'язнів і Криму." Сабіне Льойтгойссер-Шнарренберґер не погоджується з його думкою і вважає, що, хоча бідні люди не можуть бути такими політично активними, як заможні люди, вони все ще мають власну думку. Це не означає, що вони не мають жодних цінностей. Микола Рябчук вважає, що Україна вже на шляху до становлення як ліберальна країна.

FNF60

Кризи ліберальної демократії немає, якщо люди усвідомлюють ліберальні принципи.

Микола Рябчук, письменник, голова Українського центру міжнародного ПЕН-клубу

Гості були широко стурбовані свободою преси в Україні. Незважаючи на те, що ЗМІ в країні офіційно вільні, майже всі інформаційні агенства належать олігархам, які хочуть, щоб вони публікували інформацію переважно у відповідності з власними поглядами та інтересами. Один із гостей заходу зазначив, що журналістів купують, а якщо вони не продаються, то їх карають або кидають за ґрати. Андрій Куликов зазначив, що не всіх можна купити, залякати або вбити, а також, що вільні ЗМІ повинні заробляти власні гроші.

В своєму заключному слові Сабіне Льойтгойссер-Шнарренберґер позитивно оцінила напрямок, в якому рухається Україна: "Кожен хоче до ЄС, але Україна – це совсім не поганий кандидат, і тут відбуваються деякі дуже позитивні зрушення".

Загалом, святкування стало прекрасною можливістю для випускників та інших гостей налагодити контакти та познайомитися один з одним. Ми сподіваємось, що це посприяє ще більшій співпраці між нашими друзями та випускниками!